СПІЛЬНА МЕЖА Кураторська група: Анна Сороковая, Тарас Ковач, Алина Якубенко, Антон Лапов Учасники: Дмитро Вульффиус, Олександр Долгiй, Олександр Ельцин, Добриня Іванов, Тарас Ковач, Антон Лапов, Ларіон Лозовий, Анна Сороковая, Митя Чуріков, Анна Щербина, Аліна Якубенко Історично склалося, що творчі майстерні на Сошенка, 33 через низку умов — периферійне місцезнаходження та складність контролю з боку влади, були своєрідним «простором свободи», як її називають резиденти майстерень різних поколінь у власних спогадах. Це місце ставало простором неформальної комунікації та реалізації більш ідеологічно вільних художніх практик. В пострадянський період тут сформувалась нова художня спільнота, але, в той же час, з’явилась загроза реального знищення майстерень. Цей конфлікт став імпульсом до активного пошуку захисних механізмів, які еволюціонували від максимальної прихованості — що раніше було найвдалішім засобом уникання контролю, до маніфестації, публічності та максимальної відкритості. Сам факт реалізації проекту в рамках бiєнале сучасного мистецтва його ініціатори розглядають, як продовження практики активізму. Проект «Спільна межа» поєднує декілька векторів: роботу з архівом, документацію активістської діяльності та аналіз поля боротьби, дослідження публічного простору, пошук через мистецкі практики способів описувати та осмислювати краєвид політично. Творчі майстерні на Сошенка, 33, Київ, 2015
COMMON FRONTIER Curatorial group: Participants: Historically, thanks to a number of factors – a peripheral location and the authorities’ difficulty in exerting control – it so happened that the Soshenko 33 Art Studios in Kyiv were a unique “space of freedom,” as they are referred to by residents of the studios from different generations in their memories. This place became a space for informal communication and the realization of more ideologically free artistic practices. In the post-Soviet period, a new artistic community formed here, but at the same time the Studios faced the threat of being destroyed. This conflict provided the impulse to look actively for defensive mechanisms, which evolved from the utmost secrecy – which was previously the most effective method for evading control – to manifestation, publicity and the openness. Thus the very fact of carrying out a project within the framework of a Bienniale of contemporary art is seen by its initiators as the continuation of a practice of activism. The project «Common frontier» combines several vectors: work with the archive, documentation of activism and analysis of the field of struggle, study of public space, searching through art practices of methods to understand the landscape in social and political way. Soshenko 33 Art Studios, Kyiv, 2015 |  |  |  |  |  |  |