ГУРКІТ. СТУКІТ. ШЕЛЕСТ / 2024 Мала Галерея Мистецького Арсеналу, Київ персональна виставка Виставка «Гуркіт. Стукіт. Шелест» — персональний проєкт художника Тараса Ковача, що запрошує до втіленого у вигляді живописної та відео- інсталяцій простору хащів та кучугур. Створений у 2023-2024 роках, проєкт архівує спостереження автора за трансформацією природи у місті під час війни та формуванням нової екосистеми зелених зон, що стають прихистком для військових та ареною бойових дій водночас. З початком повномасштабного вторгнення Київ був частково замінований, а у скверах, парках та прилеглих до міста лісах було зведено укріпрайони. Однак вже навесні 2022 року природа почала захоплювати ці території столиці назад: через перемішаний ґрунт барикад та окопів проросли бур’яни, утворюючи густі трав’яні хащі. Сьогодні в публічному просторі міста лишається дедалі менше слідів від колишніх траншей та вогневих позицій: більшість укріпрайонів, що знаходились як у середмісті, так і у спальних районах Києва вже засипані, а частина з них перетворилась на клумби. Масив живопису в експозиції створює ефект занурення у ландшафт зеленої зони, де, маскуючись, людині легко злитися з хащами. В зонах активних бойових дій так звані «зеленки» набувають апокаліптичного вигляду — це перемішані коріння, стовбури дерев, корчі, які продовжують бути схованкою для військових. Живопис зображає переважно сутінки, в яких тануть відчуття простору, плановості, відстаней та форм. Все стає єдиним осередком подій, де зникає усвідомлення конкретних об’єктів і розділення простору на складові. Суб’єктності набуває сам простір лісосмуги або посадки, що первинно виконували функціональну роль, зонуючи сільськогосподарські території, але під час війни набули стратегічного значення, адже безпосередньо за них і тривають бої. Відеоробота представляє документацію досвіду художньої взаємодії автора з ландшафтом зеленої зони у місті. Ключовим для неї стає об’єкт — створений для зйомок штучний елемент пейзажу, що, маскуючись під нього, несподівано починає рухатись, руйнуючи цілісне сприйняття довколишнього середовища. Об’єкт відсилає до окопів та нашвидкоруч зроблених із мішків з піском, землі та дерева бліндажів, що з’явилися в Києві наприкінці зими 2022 року, та вже за декілька місяців були поглинуті чагарниками, перетворившись на моторошні силуети у публічному просторі міста. Деформуючи звичний обрис пейзажу і його сприйняття, вносячи тривогу від усвідомлення присутності чогось невідомого, того, що цей ландшафт весь час приховував, цей створений художником рухомий елемент стає провідним у проєкті. Авторка тексту — Ганна Циба
RUMBLE. PATTER. FLUTTER / 2024 Mala Gallery of the Mystetskyi Arsenal, Kyiv personal exhibition The “Rumble. Patter. Flutter” exhibition is a personal project by the artist Taras Kovach. It welcomes its visitors in the space of thickets and ground piles depicted through painting and video installations. Created in 2023-2024, this project archives the author’s observation of the transformations of nature within the city during the war and how a new ecosystem of green zones arises, becoming both a shelter for the military and a combat area. With the onset of Russia’s full-scale invasion, Kyiv was partially mined with explosives, and fortifications were erected in the squares and parks as well as forests adjacent to the city. However, as soon as the spring of 2022 came, nature began to reclaim these territories of Ukraine’s capital. Weeds sprouted through the dug-up soil among the barricades and trenches, weaving into dense growth. Today, in the city’s public space, there are fewer and fewer traces of the former ramparts and firing positions. Most of the fortified areas, which were located both in the city center and the residential neighborhoods of Kyiv, have already been smoothed out, and some of them have turned into flower beds. The array of paintings within the exposition immerses visitors in the landscape of the green zone. Disguising, a person can easily match the surrounding thickets here. In the areas of intense hostilities, the so-called “shrubberies” take on an apocalyptic appearance. They are jumbled roots, tree trunks, and snags, which still serve as concealed positions for the military. The painting pieces mainly depict twilight when the sense of space, planes, distances, and shapes melt. Everything becomes an indivisible dynamic environment where there is no longer awareness of specific objects or the individual components the space consists of. Some landscapes which used to perform a functional role, zoning agricultural territories, have gained strategic importance during the war. The buffer strip or hedge itself acquires agency as battles are fought precisely for control over them. The video work documents the experience of Taras Kovach artistically interacting with the urban green zone. The landscape’s key element is an artificial object created particularly for filming purposes. Camouflaging itself as the surroundings, at some point, it suddenly begins to move, subverting the integral impression of the environment. The object refers to the trenches and dugouts hastily constructed of sandbags, earth, and wood in Kyiv in late winter of 2022. Over just a few months, those were swallowed up by bushes and became eerie silhouettes in the city’s public space. The moving object conceptualised by the artist distorts the usual outline of the landscape and the way we commonly perceive it. Being aware that there is something unknown present within the landscape and that it was staying hidden all along makes us feel disturbed. The object becomes the leading feature in the entire project. Text by Hanna Tsyba |  |  |  |  |  |